Батькам та учням
Інформаційні матеріали
до Дня Незалежності України і Дня Державного Прапора України
24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.
Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями, що спонукали до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.
Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу .
Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність. Тож попереду – велика робота. Українська громада має об’єднатися для подальшої розбудови держави, розвитку громадянського суспільства, консолідації нації, відстоювання територіальної цілісності держави.
Гасла цьогорічної кампанії
Незалежність пов’язана для українців передусім з новими можливостями та торжеством прав людини. Це наш шанс на щастя і мир, змога дихати на повні груди повітрям свободи після століть неволі, життя за чужими правилами, участі в чужих війнах, лицемірства, брехні, несправедливості та репресій. Майбутнє країни – в руках кожного з нас.
Прагнення до свободи і чутливість до несправедливості – визначальні риси українців, що давали нам наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Здобуття незалежності для творення власного майбутнього – найвищий вияв свободи нашого народу.
Творення нової України – нелегкий процес. Але ми гідно долаємо перешкоди, облаштовуємо свій край і торуємо власний шлях, ні на кого не нападаючи, нікого не пригнічуючи і не повчаючи. Ми поважаємо порядних сусідів, взаємовигідно співпрацюємо з ними і завжди допомагаємо у складну годину, але рішуче протистоїмо загарбникам, які вбивають наших людей й посягають на наше по праву.
Перейшовши позначку “29” ми наближаємося до ювілейної дати – 30 річчя незалежної України. Нехай же цей рік стане знаковим для всієї країни, для громад і окремих людей. Це чудова нагода створювати об’єкти інфраструктури і публічні простори, парки, сквери, музеї, театри, розпочинати соціальні та мистецькі проєкти й започатковувати різноманітні ініціативи, направлені на спільне благо, готуватися до відзначення ювілею нашої незалежності на найвищому рівні.
Наша незалежність оплачена дорогою ціною – незбагненною кількістю життів тих, хто помирав за ідею вільної України зі зброєю у руках і без неї, незліченною кількістю років втраченої свободи тих, хто сидів за неї у таборах та в’язницях, не кажучи вже про споконвічні мрії й натхненні зусилля мільйонів творців, які зберігали і творили все те, що зараз є надбанням української культури.
Окремо слід віддати належне державним діячам, які у переломні 1990 та 1991 роки забезпечили законодавчо та політично мирний, безкровний і цивілізований перехід від мертвої радянської імперії до нової вільної України. Їхня рішучість має бути для нас прикладом. Адже саме вони забезпечили легітимність політичних процесів, приймали перші закони, організували референдум, на якому всі громадяни змогли вільно сказати “так” незалежній Україні. Вони уклали перші міжнародні угоди і домоглися визнання нашої країни всім світом.
24 серпня 1991 року відбулося відновлення державної незалежності України, що увінчало тривалий шлях Українського народу до самостійності.
В основу заходів до Дня Незалежності України ми закладаємо ідею тяглості та спадкоємності державотворчих традицій України.
Проголошення незалежності – логічне завершення українського державотворення у ХХ столітті. Відзначаючи 29-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, слід вшанувати всі попередні етапи – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, Українську козацьку державу, українські державні утворення початку ХХ століття. Від них сучасна Україна успадкувала традиції державництва.
Вперше у ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Після того українці декілька разів втрачали волю через внутрішні незгоди перед лицем зовнішньої агресії. Тому ми маємо вчитися на помилках попередників і пам’ятати, що національна єдність є обов’язковою умовою збереження державності. Наша сила в соборності, в здатності знаходити спільну мову і протистояти силам, які хочуть розсварити суспільство, посіяти недовіру та чвари й зрештою поневолити наш край.
Проголошення незалежності України у 1991 року відіграло вирішальну роль у розвалі СРСР й остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії.
24 серпня 1991 року українці остаточно утвердили свої прагнення жити у власному домі на власний розсуд. Однак боротьба триває й нині, коли українці змушені захищати від російської агресії територіальну цілісність та суверенність України. Це боротьба не лише за людей і територію, а за право бути собою, вільно вирішувати як жити, у що вірити, кого любити, з ким дружити, куди прагнути і яке майбутнє обирати.
Роки бездержавності коштували нашому народу неймовірної кількості жертв. Унаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та воєн загинули мільйони українців. Ми повинні це пам’ятати і за жодних обставин не допустити повторення подібного лиха.
Вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це ті базові речі, які захищають права людини та гарантують усім українцям гідне майбутнє.
За ці три десятиліття ми не починали воєн, добровільно відмовилися від ядерної зброї, а наші миротворці звитяжно допомагали ООН встановити мир і порядок у багатьох куточках землі. Але наша миролюбність не заважає нам боронити рідну землю від нахабного загарбника.
29 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу, гідність та розмаїття, захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Нам вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи.
Про День Державного Прапора України
На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної симовліки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня.
Державний Прапор є одним із державних символів країни. Це стяг правильної геометричної (частіше прямокутної) форми із спеціальним забарвленням. Кольори прапора відбивають національні традиції, ідентифікують певну територію.
Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, зброю, постаті святих.
Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської “весни народів”. Уперше такий прапор замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах використовували під час Шевченківських та інших свят у Галичині, Буковині та Закарпатті.
На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905–1907 років. Із падінням царизму ті барви були вже загальновизнаною українською символікою. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25- тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 29 березня в Києві під час Свята свободи українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами.
“Ціле море людських голів навкруги, – описує “Свято свободи” Сергій Єфремов. – І розгорнулась поруч безконечна стрічка людей, що безупинною лавою йшли і йшли протягом цілого дня. Мають корогви на вітрі, голосно лунають нечуті ще слова, гремить бадьора мелодія... Ось блакитно-жовті – сонце і небо – українські прапори. Ось червоні, як гаряча кров, робітницькі знамена. Ось біло-червона лава польських стягів і нечисленна сила інших”.
31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали “Ще не вмерла Україна”. 1 квітня в Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація. Тисячі солдат-українців Київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам’ять борцям за волю”, “Війна до перемоги”. У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України і за її межами відбулися подібні акції під синьо-жовтими прапорами. 18 травня 1917 року в Києві розпочав роботу перший Український військовий з’їзд, на який делегація з Петрограду передала синьо-жовтий прапор із гаслом на ньому: “Хай живе національно-територіальна автономія”. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше – на есмінці “Завидний” з ініціативи керівника української ради корабля Івана Прокоповича.
Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР: "Прапором торговельного флоту визначалося полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах”. 29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, підняли українські прапори.
“Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до столиці Української Держави зазначалося: “Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр- адмірал Саблін”.
За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг. За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.
Окупувавши Україну, більшовики карали за синьо-жовтий.
На Підкарпатській Русі, яка увійшла до Чехословаччини, 20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор. У 1934-му чехословацька влада заборонила використовувати його. Українство обурилося: “Ми маємо свій прапор... Його історія сягає глибоко в минувшину нашого народа, аж на тисячу років назад... прапора уживав наш князь Лаборець, а потім Федір Корятович. ...По світовій війні народні ради русинів з огляду на історичні традиції проголосили синьо-жовті барви за барви підкарпатської Русі й нашого руського народу”.
15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.
Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. Скажімо, в листопаді 1928 року до 10-річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра українські активісти вивісили синьо-жовтий стяг із написом “УВО”. На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: “Під синьо- жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій”.
У квітні 1941-го Другий великий збір ОУН (б) визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором. Улітку 1941-го національні та націоналістичні (червоно-чорні) стяги майоріли в селах під час проголошення Акта відновлення Української Держави.
У другій половині ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Були поодинокі спроби піднести український прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів
синьо-жовтий. Георгій Москаленко (студент вечірнього відділення наргоспу) та Віктор Кукса (робітник), які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу “Більшовик”, які зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го року у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Поводження з побутовими відходами: від «А» до «Я»
Інформаційні матеріали до 30-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України
Вітаємо з Днем Конституції України!
У кожній країні є правила, за якими живуть її мешканці. Ці правила називаються законами. Якщо не дотримуватися законів, то в країні не буде порядку, жителям загрожуватиме небезпека.
Законів багато, та серед них є найголовніший, що зветься словом “Конституція”. Конституція – це Основний Закон, що закріплює суспільний і державний устрій країни, функції органів державної влади, основні права та обов’язки громадян. Слово “конституція” латинського походження. З мови стародавньому Римі на українську “constitution” перекладається як устрій, будова (держави).
Як приймали Конституцію України
Процес ухвалення Основного закону нашої країни у 1996 році іноді називають “конституційною ніччю”. І, дійсно, народні депутати України весь день і всю ніч працювали над проектом, залишаючись в сесійному залі без перерв понад 23 години. Голосування проводилося по кожній статті окремо і цілими розділами (всього в Конституції України 161 стаття та 15 розділів). Голосування за Основний закон в цілому відбулося о 9:20 ранку 28 червня 1996 року. За Конституцію України проголосувало 315 депутатів (при 300 необхідних).
Головними здобутками прийняття Конституції України було те, що Україна проголошувалася суверенною, демократичною, соціальною та правовою державою. По-друге, в Основному законі України були чітко визначені права та свободи людини і громадянина. Цей розділ Конституції України може бути змінений тільки референдумом (всенародним голосуванням).
І хоча Конституцію України ухвалили за одну ніч, але розробляли її кілька років, а боролися за право мати її – декілька століть. Вважається, що першою вітчизняною конституцією була так звана “Конституція гетьмана Пилипа Орлика”, прийнята 5 квітня 1710 року однією з перших в Європі та світі. Яскравою сторінкою історії українських конституцій є період Української революції 1917-1921 років. Тоді було прийнято Конституцію Української Народної Республіки (29 квітня 1918 року), Тимчасовий основний закон Західноукраїнської Народної Республіки (13 листопада 1918 року).
До уваги учнів та їх батьків!
30 серпня (середа) відбудеться перекличка для учнів 1-11 класів:
1-4 класи - 9.00
5-9 класи - 10.00
10-11 класи - 11.00
До уваги учнів та їх батьків!
Визначено термін проведення канікул в 2017-2018 навчальному році для учнів навчально-виховних закладів м.Маріуполя:
- осінні канікули - в період з 30 жовтня до 05 листопада 2017 року
включно;
- зимові канікули - в період з 25 грудня 2016 року до 09 січня 2018 року
включно;
- весняні канікули - в період з 26 березня до 01 квітня 2018 року
включно.
ГОСУДАРСТВЕННАЯ СЛУЖБА
ПО ЧРЕЗВЫЧАЙНЫМ СИТУАЦИЯМ
г. Мариуполя предупреждает!
В зимний период года резко увеличивается опасность возникновения пожаров на предприятиях, учреждениях и особенно в жилых домах. В этот период года отмечается длительная эксплуатация отопительных и электронагревательных приборов, а также перегрузка электрических сетей. Как показывает анализ причин пожаров и гибели на них людей, в осенне-зимний период погибает на пожарах 74% людей от общего количества за год. В связи с похолоданием учащаются случаи возникновения пожаров от несоблюдения элементарных требований пожарной безопасности при использовании нагревательных и отопительных приборов.
Наибольшее число пожаров происходит от неполадок, связанных с электричеством:
- короткое замыкание электросети;
- нарушение правил эксплуатации электропроводки и электронагревательных приборов;
- нарушение правил эксплуатации штепсельных соединений розеток, выключателей, шнуров;
- применение для защиты электросети от перегрузки самодельных предохранителей, так называемых «жучков»;
- применение для обогрева электроприборов кустарного изготовления.
Также характерными причинами пожаров с наступлением холодов являются:
- открытый огонь паяльной лампы, которую с нарушением требований пожарной безопасности применяют для разогрева водопроводных труб;
- нарушение правил эксплуатации печей на твердом топливе.
ПОМНИТЕ!
Несчастья можно избежать, если строго соблюдать меры предосторожности и выполнять правила пожарной безопасности:
-
перед началом отопительного сезона очистить печи и дымоходы от сажи;
-
перед началом эксплуатации электронагревательных приборов заводского изготовления проверить исправность штепселей, электрошнуров и нагревательных элементов;
-
в случае неисправности электронагревательных приборов проводить ремонтные роботы только в специализированных мастерских;
-
применяйте для защиты электросети только стандартные предохранители;
-
пользуйтесь только исправными электророзетками и другими электроаппаратами;
-
для обогрева помещения используйте электронагревательные приборы только заводского изготовления;
-
своевременно проверяйте сопротивление изоляции электропроводки и контур заземления.
КАТЕГОРИЧЕСКИ ЗАПРЕЩАЕТСЯ:
-
оставлять электронагревательные приборы без присмотра;
-
использовать в качестве проводника электрического тока телефонные или радио провода;
-
применять электропроводку с поврежденной изоляцией;
-
хранить дрова в непосредственной близости от печей и возле топок.
ПРИ ВОЗНИКНОВЕНИИ ПОЖАРА ВЫЗЫВАЙТЕ
ГОСУДАРСТВЕННУЮ СЛУЖБУ ПО ЧРЕЗВЫЧАЙНЫМ СИТУАЦИЯМ
ПО ТЕЛЕФОНУ «101»
До уваги батьків майбутніх першокласників!
3 грудня о 9.00 в ЗОШ №9 починає свою роботу школа майбутніх першокласників!
До уваги батьків!
Вересневі батьківські сбори будуть
проводитись:
21.09 - для 1-4-х класів
22.09 - для 5-11-х класів
До уваги учнів та їх батьків!
Визначено термін проведення канікул в 2016-2017 навчальному році для учнів навчально-виховних закладів м.Маріуполя:
- осінні канікули - в період з 31 жовтня до 06 листопада 2016 року
включно;
- зимові канікули - в період з 26 грудня 2016 року до 10 січня 2017 року
включно;
- весняні канікули - в період з 27 березня до 02 квітня 2017 року
включно.
До уваги батьків та учнів!
18-19 лютого проводиться перший міський фольклорний фестиваль традицій та культури народів, які мешкають у Приазовському регіоні, «З народного джерела»
Пропонуємо всім бажаючим прийняти участь!
Ознайомитись з умовами конкурсу можна, завантаживши файл
У нашій школі проводиться багато патріотичних заходів. Одним з таких був заход щодо Дня захисника України "Козацькому роду - нема переводу"
Підготували і провели: вчителі початкових класів Близнюкова С.С.,
Качковська Р.М.
Приймали участь: 1-В, 1-Б, 2-В та учні 5-А класу.
ПАМ'ЯТКА
щодо дотримання громадянами
Правил безпеки на залізничному транспорті
З початку року на станціях, розташованих в межах Південно-Західної залізниці, яка забезпечує перевезення пасажирів і вантажів по території 6 областей України, рухомим складом травмовано 111 громадян, з них 85 смертельно.
Громадяни забувають про те, що залізниця є зоною підвищеної небезпеки.
У наслідок наближення до пристроїв електропостачання, під час проїзду на дахах вагонів («РУХ ЗАЧЕПІНГ») або підйому на дахи електропоїздів, вагонів, цистерн (для здійснення СЕЛФІ) травмовано 22 громадян, з них 9 зі смертельним наслідком. Загалом це підлітки віком від 12 до 19 років.
Невтішна статистика свідчить про те, що підлітки наражають себе на небезпеку для того щоб розмістити екстремальне фото в соціальних мережах, щоб виділитись серед друзів, не розуміючи що номінальна напруга в контактній мережі складає 27,5 тисяч вольт, а гальмівний шлях поїздів в середньому становить 600-800 метрів.
Всі випадки травмування сталися внаслідок порушення самими потерпілими «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті», а саме:
-під час ходіння по залізничним коліям та переходу через колії у невстановлених місцях;
- через особисту необережність пасажирів при посадці та висадці в вагони;
- проникнення громадян на об'єкти залізничного транспорту з метою особистої наживи;
- безцільне знаходження на залізничних станціях та перегонах;
- дитячі пустощі, безконтрольність з боку батьків.
Для збереження вашого життя та здоров'я виконуйте основні правила поведінки на залізничному транспорті:
п. 2.1. Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо). На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики "Перехід через колії".
п. 2.2. Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо).
При наближенні поїзда до перону або платформи громадяни повинні стежити за звуковими сигналами, що подаються з локомотива, моторвагонного рухомого складу та іншого спеціального самохідного рухомого складу, уважно слухати оповіщення, що передаються по гучномовному зв'язку
п. 2.3. При наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.
Категорично заборонено:
п. 2.5. Ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше 5 метрів.
п. 2.6. Переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.
п. 2.7. Переходити колію зразу після проходу поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.
п. 2.9. На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.
п. 2.10. Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.
п. 2.11. Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.
п. 2.12. На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.
п. 2.14. Підніматися на дахи поїздів, локомотивів та вагонів, а також на конструкції мостів, освітлювальних вишок тощо.
Пам'ятайте: Дотримання зазначених вимог вбереже Вас від фатальних випадків при знаходженні на території станцій, вокзалів та залізничних перегонах
Адміністрація Південно-Західної залізниці
Пам'ятка
«Про правила користування газом у побуті»
Якщо Ви використовуєте газ у побуті, то Ви зобов'язані:
- пройти інструктаж з безпечного користування газом у експлуатаційної організації газового господарства;
- мати інструкцію (пам'ятку) за користування газом;
- суворо дотримуватися правил експлуатації газових приладів;
- стежити за нормальною роботою газових приладів, димоходів і вентиляції;
- перевіряти тягу до включення і під час роботи газових приладів з відводом продуктів згорання газу в димохід;
- перед користуванням газифікованою пічкою перевіряти, чи відкритий повністю шибер;
- періодично очищати «кишеню» димоходу;
- після закінчення користування газом закрити крани на газовому приладі і перед ним;
- при розміщенні балона всередині кухні закрити вентиль балона у;
- при несправності газового обладнання викликати працівників підприємства газового господарства;
- при раптовому припиненні подачі газу негайно закрити крани пальників газових приладів і повідомити аварійну газову службу за телефоном «04»;
- перед входом в підвали та льохи до включення світла або запалювання вогню переконатися у відсутності запаху газу.
При появі в приміщенні квартири запаху газу Ви зобов'язані:
- негайно припинити користування газовим приладом;
- перекрити кран приладу і на приладі;
- відчинити вікна або кватирки для провітрювання приміщення;
- викликати аварійну службу газового господарства за телефоном «04» або «112» (викликати поза загазованого приміщення);
- не запалювати вогню, не курити;
- не вмикати і не вимикати електроосвітлення і електроприлади;
- не користуватися електро дзвінком.
При виявленні запаху газу в підвалі, під'їзді, на подвір'ї,
на вулиці Ви повинні:
- попередити оточуючих про запобіжні заходи;
- повідомити в аварійну газову службу за телефоном «04» або «112» з незагазованого місця;
- вжити заходи щодо виведення людей із зони загазованості;
- запобігти включення і вимикання електроосвітлення, поява відкритого вогню та іскри;
- до прибуття аварійної бригади організувати провітрювання приміщення.
При експлуатації газового обладнання Ви зобов'язані
- допускати в квартиру працівників підприємств газового господарства після пред'явлення ними службових посвідчень в будь-який час доби для огляду і ремонту газопроводів і газового обладнання;
- забезпечити вільний доступ працівників газового господарства до місця установки балонів зі скрапленим газом в день їх встановлення;
- ставити до відома підприємство газового господарства при виїзді з квартири на термін більше 1 місяця;
- власники будинків і квартир на праві особистої власності повинні своєчасно укладати договори на технічне обслуговування газового обладнання та перевірку димоходів, вентиляційних каналів. У зимовий час необхідно періодично перевіряти оголовки з метою недопущення їх обмерзання і закупорки;
- економно витрачати газ, своєчасно оплачувати його вартість, а в будинках, що належать громадянам на правах особистої власності - вартість технічного обслуговування газового обладнання.
При експлуатації газового обладнання забороняється:
- проводити самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночка);
- проводити перестановку, заміну і ремонт газових приладів, балонів та запірної арматури;
- здійснювати перепланування приміщення, де встановлені газові прилади, без узгодження з відповідними організаціями;
- вносити зміни у конструкцію газових приладів;
- змінювати устрій димових і вентиляційних систем;
- заклеювати «кишені» і люки, призначені для чистки димоходів;
- відключати автоматику безпеки і регулювання;
- користуватися газом при несправних газових приладах, автоматиці, арматурі і газових балонах, особливо при виявленні витоку газу;
- самовільно встановлювати додаткові шибери в димоходах і на димовідвідних трубах від водонагрівачів;
- користуватися газом без проведення чергових перевірок та очищення димових і вентиляційних каналів в терміни, визначені Правилами безпеки в газовому господарстві;
- користуватися газовими приладами при закритих кватирках (фрамугах), жалюзійних решітках вентиляційних каналів;
- користуватися газовими приладами при відсутності тяги в димоходах і вентиляційних каналах, щілинах під дверима ванних кімнат;
- залишати працюючі газові прилади без нагляду;
- допускати до користування газовими приладами дітей дошкільного віку, а також осіб, не контролюючих свої дії і не знають правил користування цими приладами;
- використовувати газ і газові прилади не за призначенням;
- користуватися газовими плитами для опалення приміщень;
- користуватися приміщеннями, де встановлені газові прилади, для сну і відпочинку;
- застосовувати відкритий вогонь для виявлення витоків газу;
- зберігати в приміщеннях і підвалах порожні і заповнені скрапленим газом балони;
- без спеціального інструктажу проводити заміну порожніх балонів не заповнені газом і підключати їх;
- мати в газифікованому приміщенні більше одного балону місткістю 50 л або двох балонів місткістю 27 л кожний (один з балонів запасний);
- розташовувати балони проти топкових дверцят печей на відстані менше 2 м;
- допускати псування газового обладнання та розкрадання газу.
Надання першої допомоги потерпілим при отруєння побутовим газом.
Велику небезпеку в побуті являє побутовий газ, який з повітрям може утворювати взрывопожароопасную суміш. При його неповному згорянні виділяється окис вуглецю (чадний газ), сірчисті сполуки та інші побічні продукти, що утворюються при горінні.
При вдиханні цих продуктів людина може отримати гостре отруєння і навіть зі смертельним результатом.
При отруєння побутовим газом потерпілого винести на свіже повітря, покласти так, щоб голова знаходилась нижче ніг. Викликати швидку допомогу.
Заходи безпеки щодо попередження отруєння побутовим газом
З метою запобігання отруєння газом у побуті необхідно виконувати такі заходи безпеки:
- не знаходитися тривалий час на кухні при включеному газі (особливо хворі та старі);
- не дозволяйте дітям грати або робити уроки на кухні;
- не обігрівайте приміщення квартири газом;
- не відкривайте максимально газові крани;
- стежте за кольором полум'я (жовтий колір полум'я свідчить про несправності пальника);
- посуд з широким дном ставте на підставку з високими ребрами;
- не залишайте запалені газові прилади без нагляду;
- під час користування газовою плитою відкрийте кватирку, а двері кухні закрийте;
- після вимкнення газу провітрюйте кухню протягом 15-20 хв;
- використовуйте подплиточные очищувачі повітря або витяжні вентилятори.